неділя, 2 грудня 2012 р.

ДУХОВНИЙ ЗМІСТ УКРАЇНСЬКОЇ ХАТИ


Українська хата довершений витвір народної архітектури, місце де горить родинне вогнище, сімейний храм, в якому все на своєму місці, зумовленому не тільки, оптимальністю планування житлового простору а й світоглядними уявленнями народу. Піч завжди займала внутрішній кут хати з одного боку від вхідних дверей і була обернена своїм отвором до фасадної стіни, в якій були вікна, як правило, не менше трьох: покутнє, застольне та навпроти печі. «Піч у хаті - те саме, що вівтар у церкві». В Україні існував справжній культ печі. За давніми віруваннями за піччю живе Домовик — добрий дух сім'ї, що поселяється у новозбудованому домі разом з людьми. Має вплив на добробут сім'ї, бо він господар дому, бог хатнього вогню й печі, охоронець не тільки хати, а й усіх, хто живе в ній. Від нечистої сили люди оточували себе магічними оберегами, які вирізьблювали над вікнами і дверима. Найвизначніша роль належала південно-східному кутку хати - "покуті", "святому куту", "червоному куту". Який розміщувався діагоналі від печі Тут влаштовували домашній вівтар - ставили домашній іконостас - над столом на причілковій та чільній стінах кріпили ікони або їх виставляли на спеціальних поличках, якщо хата не була курною. Перед образами завжди вішали лампадку з гутного скла місцевого виробу або ставили у металевих свічниках запалені свічки. Для обрамлення образів виготовлялись спеціальні рушники - "божники". Тут перебувають хатні боги, тут садовлять найпочеснішого гостя, тут сидять наречені, тут стоїть Дідух.
Деталь дерев'яного сволока
Деталь дерев'яного сволока. Запорізька обл. 1739.
Уздовж бічної стіни ставили стіл, а попід  чільною та причілковою стінами наглухо встановлювали лави, які на свята прикрашали саморобними ряднами.  В кутку, протилежному печі, біля дверей і над ними розміщували дерев'яні полички або невеличку шафу для посуду, а вздовж чільної стіни над вікнами проти печі — полицю для хатнього начиння та хліба. Священним значенням наділяв наш народ хатній сволок. Це був символ міцності будови, міцності сім'ї, міцного здоров'я всіх мешканців цього житла. На сволоці часто робили орнаменти, написи, ще дохристиянські символи. Крім того, інтер'єр української хати ніколи не був статичний, він постійно змінювався відповідно до днів тижня та великих календарних свят. Якщо в будні долівка була незастеленою, то в неділю кожна господиня застеляла свіжо підмазану підлогу тканими ряднинами. Стіл, який у будень не застелявся або застелявся грубою буденною скатертиною без візерунків, у неділю застеляли святковою  вишитою чи з тканим візерунком скатеркою, на стіл ставили квіти. Широко використовували квіти для оздоблення покуті, сволока, а також прикрашали стіни витинанками чи іншими паперовими прикрасами, які час від часу заміняли на новіші. Перед неділею обов'язково підбілювали, підмазували й поновлювали декор на печі та стінах. На Трійцю та на Купайла хата прикрашалася живими зелами, овочами, квітами, своєрідними рослинними оберегами у вигляді віночків, букетиків, які освячувалися і протягом року використовувалися для лікування, обкурювання, магічних дій. Зміни в інтер'єрі житла також зумовлювалися і сезонними роботами, наприклад, восени вносили ткацький верстат, який влітку виносили на горище, або в комору, бо жінка займалася  полем та іншими справами. Отже, кожної пори року хатнє господарство мало свій вигляд, свою символіку і образну динаміку. І ми, будуючи собі сучасне житло, можемо використати народний досвід, щоб створити українську хату, а не мертвий котедж по проекту з журнала.

Немає коментарів:

Дописати коментар